Purpose. The article highlights research of the influence of fine concrete composition based on blast-furnace slag on general material properties. Time of the concrete treatment in the mixer activator is included to the influence research. Methodology. There was realized full factor experiment of 22 type with following variables: cement versus blast-furnace granulose slag ratio (X1) and time of the treatment in the mixer-activator (X2). Controlled properties are: early concrete strength (Y1=f7 day), normal concrete strength (Y2=f28 day) and average density of the concrete (Y3=ρ), hardened in normal conditions. Findings. Regress model analysis showed that decrease of the aggregate volume in concrete and increase of the mixing time grows up the strength and density of concrete. Different composition of the concrete also significantly affects concrete properties. Thus, for the same treatment time normal concrete strength at 28-day-old reduces by about 30% for compositions proportions 1:3 and 1:4, by 22% between a 1:4 and 1:5 and by 13% for 1:5 and 1:6 cases. The same behavior is obtained for early concrete strength. Density of concrete is not influenced and influence curve is almost flat. The difference between density values for different composition proportions 1:3 and 1:9 is 7.6% at equal mixture time. The increment of mixture processing time of 6 s increase normal concrete strength at 28-day-old about 7-8 % for all compositions in the studied range. Early strength values differ by 12-14 % between treatment time 30 and 36 seconds respectively. Every next six second increase step in treatment time reduce this difference by 1% for every mix compositions. There is practically no change of concrete density during the mixture time varying. Total change is 1-2% for 6 s in the entire research range for all compositions. Originality. For the first time the regression equations were determined, linking the duration of the activation of fine-grained concrete mix and its composition with the basic properties of concrete. Practical value. Regression equations and graphical surface can provide required concrete composition for the established early and normal concrete strength as well as concrete density.
Цель. В статье необходимо провести установление закономерностей влияния состава мелкозернистых бетонов, получаемых на основе доменных гранулированных шлаков, и продолжительности обработки бетонной смеси в смесителе-активаторе на основные свойства материала. Методика. Для достижения поставленной цели в работе использован полнофакторный эксперимент типа 22. В качестве переменных были приняты: соотношение между цементом и доменным гранулированным шлаком (X1) и продолжительность обработки бетонной смеси в смесителе-активаторе (X2). Выходными факторами, т.е. контролируемыми свойствами, были: ранняя прочность в 7-суточном возрасте (Y1=f7 сут), стандартная прочность в 28-суточном возрасте (Y2=f28 сут) и средняя плотность бетона (Y3=ρ), твердеющего в нормальных условиях. Результаты. Анализ полученных моделей регрессии свидетельствует о том, что с уменьшением содержания заполнителя в составе бетона и повышением продолжительности обработки смеси в смесителе-активаторе прочность в разные сроки твердения и плотность бетона возрастают. При этом большее влияние на свойства бетона имеет изменение состава смеси. Так, при одинаковом времени обработки смеси прочность бетона в возрасте 28 суток понижается примерно на 30 % между составом 1:3 и 1:4; на 22 % − между составом 1:4 и 1:5; на 13 % − между составом 1:5 и 1:6. Та же закономерность прослеживается и для ранней прочности бетона. Плотность бетона мало изменяется, ее кривая расположена практически в одной плоскости. Так, при равной продолжительности обработки смеси различие значений плотности для состава 1:3 и 1:9 составляет 7,6 %. Увеличение времени обработки смеси на 6 с во всем исследуемом диапазоне дает прирост прочности в 28-суточном возрасте примерно на 7–8 % для всех составов. Значение ранней прочности изменяется на 12–14 % между смесью, обработанной за 30 и 36 с. Затем на каждое последующее увеличение продолжительности обработки на 6 с это различие снижается на 1 % для всех составов. Изменение плотности бетона при варьировании времени обработки смеси фактически не изменяется и составляет 1–2 % при интервале в 6 с во всем исследуемом диапазоне для всех составов. Научная новизна. Впервые определены уравнения регрессии, связывающие продолжительность активации мелкозернистой бетонной смеси и ее состав с основными свойствами бетона. Практическая значимость. Получены уравнения регрессии и графические поверхности, по которым можно определить показатели технологических факторов, которые обеспечивают получение заданной ранней, стандартной прочности и средней плотности механоактивированного мелкозернистого бетона.
Мета. В статті необхідно провести встановлення закономірностей впливу складу дрібнозернистих бетонів, одержуваних на основі доменних гранульованих шлаків, та тривалості обробки бетонної суміші в змішувачі-активаторі на основні властивості матеріалу. Методика. Для досягнення поставленої мети в роботі використаний повнофакторний експеримент типу 22. В якості перемінних були прийняті: співвідношення між цементом і доменним гранульованим шлаком (X1) та тривалість обробки бетонної суміші в змішувачі-активаторі (X2). Вихідними факторами, тобто контрольованими властивостями, були: рання міцність в 7-добовому віці (Y1=f7 діб), стандартна міцність в 28-добовому віці (Y2=f28 діб) та середня щільність бетону (Y3=ρ), який тверднув у нормальних умовах. Результати. Аналіз отриманих моделей регресії свідчить про те, що зі зменшенням вмісту заповнювача в складі бетону й підвищенням тривалості обробки суміші в змішувачі-активаторі, міцність у різний термін твердіння та щільність бетону зростають. При цьому більший вплив на властивості бетону має змінення складу суміші. Так, при однаковому терміні обробки суміші міцність бетону у віці 28 діб знижується приблизно на 30 % між складом 1:3 та 1:4; на 22 % − між складом 1:4 та 1:5; на 13 % − між складом 1:5 та 1:6. Та ж закономірність простежується і для ранньої міцності бетону. Щільність бетону мало змінюється, її крива розташована практично в одній площині. Так, при рівній тривалості обробки суміші розходження значень щільності для складу 1:3 та 1:9 становить 7,6 %. Збільшення часу обробки суміші на 6 с на всьому досліджуваному діапазоні дає приріст міцності в 28-добовому віці приблизно на 7–8 % для всіх складів. Значення ранньої міцності змінюється на 12–14 % між сумішшю, обробленою за 30 та 36 с. Потім при кожному наступному збільшенні тривалості обробки на 6 с це розходження знижується на 1 % для всіх складів. Зміна щільності бетону при варіюванні терміну обробки суміші фактично не змінюється та становить 1–2 % при інтервалі в 6 с на всьому досліджуваному діапазоні для всіх складів. Наукова новизна. Вперше визначені рівняння регресії, що пов'язують тривалість активації дрібнозернистої бетонної суміші та її склад із основними властивостями бетону. Практична значимість. Отримано рівняння регресії та графічні поверхні, за якими можливо визначити показники технологічних факторів, які забезпечують одержання заданої ранньої, стандартної міцності та середньої щільності механоактивованого дрібнозернистого бетону.
CORRELATION BETWEEN TECHNOLOGICAL FACTORS AND BASIC PROPERTIES OF MECHANICALLY ACTIVATED FINE CONCRETES.
ВЗАИМОСВЯЗЬ МЕЖДУ ТЕХНОЛОГИЧЕСКИМИ ФАКТОРАМИ И ОСНОВНЫМИ СВОЙСТВАМИ МЕХАНОАКТИВИРОВАННЫХ МЕЛКОЗЕРНИСТЫХ БЕТОНОВ.
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МІЖ ТЕХНОЛОГІЧНИМИ ФАКТОРАМИ ТА ОСНОВНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ МЕХАНОАКТИВОВАНИХ ДРІБНОЗЕРНИСТИХ БЕТОНІВ
25.02.2016
Science and Transport Progress ; No. 1(61) (2016); 193-200
Aufsatz (Zeitschrift)
Elektronische Ressource
Russisch
technological factors , the average density of the concrete , early concrete strength , mechanically activated fine concretes , normal concrete strength , granulated blast-furnace slags стандартна міцність бетону , средняя плотность бетона , механоактивовані дрібнозернисті бетони , ранняя прочность бетона , середня щільність бетону , доменные гранулированные шлаки , технологічні фактори , рання міцність бетону , технологические факторы , стандартная прочность бетона , доменні гранульовані шлаки , механоактивированные мелкозернистые бетоны
Metadata by SPU is licensed under CC BY 3.0
DOAJ | 2016
|Scientific Periodicals of Ukraine | 2003
|Scientific Periodicals of Ukraine | 2004
|Scientific Periodicals of Ukraine | 2006
|Scientific Periodicals of Ukraine | 2015
|