Стаття присвячена проблемі підвищення ефективності функціонування вітчизняної портової влади (від англ. port authority) в особі державного підприємства «Адміністрація морських портів України» у формі державного підприємства, що розглядається через призму міжнародного досвіду та національних галузевих політик в інфраструктурній галузі, а також виробленню рекомендацій щодо здійснення переходу адміністрації морських портів України до корпоративної форми управління. У статті наводяться основні проблемні питання функціонування вітчизняної портової влади у формі державного унітарного підприємства, серед яких, зокрема, неможливість повноцінного переходу до моделі управління «порт-лендлорд» для управління землями в межах портів, відсутність самостійного права розпоряджатись нерухомим майном в контексті його оренди чи концесії, обмеженість в утворенні дочірніх підприємств та придбанні корпоративних прав тощо. В той же час дослідження Європейської організації морських портів вказує, що близько 51 відсотка портових адміністрацій країн Європейського союзу функціонують як незалежні комерційні компанії. Це забезпечує в тій чи іншій мірі функціональну автономію портової влади, їх фінансову автономію, професійне та прозоре корпоративне управління, а також пропорційний регуляторний нагляд. Для трансформації адміністрації морських портів України в акціонерне товариство у статті пропонується т.зв. «дорожня карта», що має включати два основних етапи: підготовка нормативного під-ґрунтя та здійснення операційних перетворень.
Особливості переходу адміністрації морських портів України до корпоративної форми управління
2019
Aufsatz (Zeitschrift)
Elektronische Ressource
Unbekannt
Metadata by DOAJ is licensed under CC BY-SA 1.0
Тарифна політика портів України як чинник підвищення їх конкурентоспроможності
DOAJ | 2019
|DOAJ | 2014
|Scientific Periodicals of Ukraine | 2011
|